Єжи Мелох — відома людина не лише в Познані, а й далеко за її межами. Він є взірцем для наслідування багатьох і все завдяки своїй завзятості, наполегливості та чудовим результатам у мотоспорті. Усе життя він був прикладом дисципліни та мужності. Про те, як Мелоху вдалося досягти успіху в улюбленій справі, поговоримо на poznaniski.eu.
Дитинство та юнацькі роки
Єжи з’явився на світ 22 квітня 1911 року в Познані. Він був сином Анджея Мелоха, садівника, який вів велике садівниче господарство на Білій Гурі в Познані. На 27 гектарах землі біля Мальтійського озера Анджей побудував велику ферму, якою керував разом зі своєю сім’єю, де вони вирощували ревінь. Важливо зазначити, що це була одна з перших плантацій ревеню у Великопольському краї. Крім того, на ній ще росли троянди. Діти Анджея та Марії з раннього дитинства допомагали на фермі батькам, а в наймолодшому з чотирьох, Єжи, батько бачив спадкоємця садівничої справи. Однак Єжи віддавав перевагу зовсім іншим заняттям, він дуже любив подорожі, в 11-річному віці він разом із братом Лєшеком втік із дому, маючи намір відвідати США. Така витівка закінчилася тим, що за два дні відважних мандрівників знайшли у Тчеві й відправили додому.
У 1927 році Єжи познайомився з Міхалом Нагенгастом, який прищепив йому любов до мотоциклів. З цього моменту юнак серйозно зацікавився мотоспортом. Того ж року мати потайки від батька купила синові перший мотоцикл — Rudge. Його зберігали в сусідів, щоб голова сімейства не помітив, адже він був категорично проти захоплення сина. У виборі транспортного засобу допоміг Міхал, який згодом став механіком і менеджером майбутнього чемпіона з мотогонок.
Пристрасть хлопця до мотоспорту була настільки сильною, що в 1931 році він покинув школу і почав тренуватися в познанському клубі «Унія». Постійні сварки з батьком призвели до того, що Єжи пішов із родинного дому і добровільно вступив до 3-го повітряно-десантного полку в Лавицях у Познані. У 1933 році Анджей Мелох раптово помер, і управління фермою перейшло до Марії та дітей Ванди і Єжи. Останній мав повернутися з армії. Саме завдяки Єжи на фермі почали вирощувати знамениту чорну троянду. Метод її вирощування донині залишається секретом родини Мелох. За однією з версій, унікального кольору вона набула завдяки удобренню ґрунту кров’ю великої рогатої худоби. Згідно з іншою, квіти насправді були темно-червоними, а при зберіганні їх у закритому приміщенні створювалося враження, що вони чорного кольору.
У 1930-ті роки Єжи Мелох продовжив своє захоплення мотоциклетним спортом. Він активно тренувався в клубі «Унія» на мотоциклі Royal Enfield. Єжи також спробував свої сили у спідвеї, тренуючись на полі «Сокола», однак цей вид спорту не привабив його. У 1935 році він уперше взяв участь у змаганнях на довшій дистанції. Однак перегони між Бельсько-Бялою і Познанню закінчилися для Мелоха аварією і струсом мозку. Того ж року він узяв участь у так званому турнірі спритності на полі познанського «Сокола». Там він здійснив крутий стрибок на мотоциклі з батута і досяг одного з найкращих результатів у світі — стрибнув більш ніж на 10 метрів. У 1935 році він посів друге місце в гірських перегонах у Віслі, у 1937 році виграв вуличні перегони у Варшаві та став чемпіоном столиці, а в 1938 році посів друге місце в міжнародних перегонах у Таллінні. Їзда на важких перегонових мотоциклах вимагала великих фізичних сил, тому Мелох почав інтенсивно займатися спортом — легкою атлетикою, плаванням і веслуванням. Взимку він катався на лижах і ковзанах. Спортивну кар’єру Єжи, що розвивалася, перервала Друга світова війна.
Складний час
У серпні 1939 року Єжи Мелоха мобілізували як літуна на 3-тю авіабазу в Познані. Після вересневої кампанії він вирушив до Румунії, де був інтернований, а звідти повернувся до Польщі. Незабаром Єжи оселився у Варшаві разом зі своєю матір’ю. На початку війни німці відібрали сімейну ферму і почали на ній вирощувати овочі. Марія Мелох займалася у Варшаві квітковим і садівничим бізнесом, а Єжи з 1941 року працював у варшавських авторемонтних майстернях. У Варшаві Єжи вступив до армії й брав активну участь у підпіллі. У той час він був членом варшавської авіабази. Основними її завданнями були збір розвідданих у районі німецьких аеродромів, навчання пілотів, проведення диверсій і саботажу на території захоплених німцями аеродромів. У 1944 році Мелох брав участь у Варшавському повстанні й був узятий у полон. Певний час він провів у таборах для військовополонених. Наприкінці 1945 року він із сім’єю повернувся в Познань і почав відновлювати сімейну ферму.
У період з 1946 по 1953 рік Єжи домігся грандіозних успіхів, здобувши славу і популярність. З 1948 року він знову представив свій рідний клуб «Союз» у Познані. Деякий час Мелох виступав за познанську «Лехію». У вересні 1946 року Єжи на мотоциклі DKW 350 виграв 150-кілометрові перегони на Гран-прі Сілезії. Того ж року він став переможцем у Гран-прі Балтики.
Найкращий мотоперегонник
Єжи Мелох здебільшого брав участь у перегонах на трав’яних треках. Їхній регламент передбачав заїзди в окремих класах і фінальний заїзд зі зрівнюванням. У них брали участь мотоцикли з різним об’ємом двигуна, причому слабші стартували трохи раніше через часові інтервали. У фінал виходили тільки найкращі мотоциклісти у своїх категоріях, що в поєднанні зі складною і вимогливою трасою стало дивовижним видовищем для глядачів.
У 1946 році Єжи взяв участь у перших післявоєнних перегонах «Золотий шолом», організованих познанським клубом «Унія». Він уперше у своїй кар’єрі виграв цей престижний трофей, продемонструвавши сміливу їзду у фінальному заїзді. Після перемоги шанувальники мотоцикліста підхопили його з транспортним засобом на руки й обсипали квітами. Призом став гарний шолом, вкритий позолоченим металевим листом і прикрашений дорогоцінним камінням та срібним лавровим листям. Ця перемога поклала початок успішному виступу Єжи в подібних перегонах.
У період з 1946 року по 1953 рік мотоцикліст шість разів вигравав трофей. За нього завжди вболівало багато людей. Перегони «Золотий шолом» 1952 року було увічнено Польською кінохронікою, а фільм під назвою «На трав’яному треку» доступний у цифровому репозиторії Національного кіноархіву.
Також Мелох тричі вигравав Кубок світу. У 1951-1953 роках вуличні перегони, такі як Гран-прі Польщі, також викликали ажіотаж у глядачів. У повоєнні роки їх проводили кілька разів у Познані, зокрема й у 1953 році, коли Мелох переміг і став чемпіоном Польщі. В архіві сім’ї зберігся звіт про одні з таких перегонів.
Останні роки життя
Восени 1953 року Єжи потрапив у ДТП, його збив кінний візок і зіштовхнув у кювет. Чоловіка доправили до лікарні, де діагностували численні забої мозку. Через два тижні після лікування Єжи взяв участь у вуличних перегонах у Катовицях і виграв чемпіонат Польщі в категорії 350 куб. см на мотоциклі AJS. У 1955 році Мелох потрапив знову в аварію — він налетів на обвислий електричний дріт, зірваний вітром, унаслідок чого впав у канаву. Ці події призвели до погіршення здоров’я спортсмена. У травні 1957 року Мелоху зробили операцію, яку він не переніс і помер у ніч із 3 на 4 жовтня. Похорон цього видатного спортсмена відбувся 8 жовтня 1957 року. З Єжи прощалися жителі Познані та делегації з усієї Польщі.