Вона була однією з найвідоміших і найкрасивіших актрис Голлівуду, яка закохувала чоловіків з першого погляду. Її талантом захоплювалися багато хто, їй заздрили колеги по зйомках. Йдеться про Ліллі Палмер. Про те, як вона домоглася блискучого успіху на акторській ниві, поговоримо детальніше на poznaniski.eu.
Дитинство і юність
Ліллі-Марія Пайзер, яка згодом взяла псевдонім Палмер, з’явилася на світ 24 травня 1914 року в Познані в єврейській родині. Батько дівчинки Альфред був відомим лікарем, а мама Роза — актрисою. Після весілля Роза відмовилася від акторської кар’єри й присвятила всю себе вихованню трьох дітей. Саме мати прищепила доньці любов до мистецтва. Коли Ліллі виповнилося 4 роки, Пайзери переїхали до Берліна, там голова сімейства влаштувався працювати в єврейську лікарню.
У школі вчителі одразу помітили інтерес маленької дівчинки до акторської майстерності й давали їй головні ролі в шкільних виставах. Вона також із величезним задоволенням виступала на різних концертах. Якось Ліллі в одній із постановок хотіла зіграти Діву Марію, але їй відмовили, пояснивши, що зобразити святу можуть тільки жінки-християнки. Щоб отримати заповітну роль, дівчина прийняла християнство.
З кожним роком Пайзер дедалі більше мріяла стати актрисою. Вона вчила напам’ять вірші, постійно ходила в кіно. Особливо їй подобалися фільми в головній ролі з Гері Купером. У 16-річному віці Ліллі хотіла кинути школу і вступити до театрального коледжу. Батько був категорично проти цього, вважав, що дівчина має обов’язково скласти випускні іспити в середній школі. Він дуже хотів, щоб Ліллі пішла по його стопах і стала лікаркою. Зрештою, батько і дочка дійшли компромісу — Ліллі пообіцяла не кидати школу, але за умови, що паралельно навчатиметься театральної майстерності. Вона розуміла, що від неї вимагатиметься самодисципліна і систематичність. Однак настільки сильно хотіла підкорити кінематограф, що зовсім не злякалася труднощів. У 1932 році Ліллі отримала диплом у театральній академії.
Тернистий шлях до слави
Свою кар’єру вона почала в театрі Дармштадта. У 1933 році Гітлер прийшов до влади, життя Ліллі та її сім’ї опинилося під загрозою через єврейське походження. Новий уряд створив постанову, згідно з якою на сценах німецьких театрів дозволялося виступати тільки акторам арійського походження. У зв’язку з цим театр розірвав контракт із Пайзер. Жінці нічого не залишалося, як тікати з країни. Таким чином, вона переїхала до Парижа, де жила її сестра.
У новому місті Ліллі постала перед труднощами, оскільки довгий час не могла знайти роботу. Від безвиході вона почала виступати в кабаре. Якось на красиву артистку звернув увагу агент, який шукав акторів для зйомок в Англії. Згодом Ліллі переїхала до Лондона й уклала контракт з однією з британських студій. У 1935 році вона дебютувала у фільмі «Crime Unlimited». Так і почалася її успішна акторська кар’єра. Далі Пайзер підписала контракт із британською студією «Gaumont» і почала зніматися в різних кінокартинах і виступала на сцені різних театрів. Однак розвитку успішної кар’єри завадила Друга світова війна.
У цей період більшість театрів в Англії закрилася, а лейбл «Gaumont» розірвав з актрисою контракт. Ліллі бралася за будь-яку роботу. У 1942 році вона познайомилася з відомим актором Рексом Гаррісоном. У 1943 році вони одружилися, а через рік у пари народився син. У 1945 році Ліллі та Рекс знялися у своєму першому спільному фільмі «Прогрес Рейка». Цей проєкт приніс дуже великий успіх талановитим акторам. Незабаром вони отримали пропозицію переїхати до Америки. Пара не хотіла їхати з Англії, проте спокуса працювати в Голлівуді виявилася сильнішою.
Підкорення Голлівуду
Одразу після переїзду до Каліфорнії компанія «Warner Brothers» запросила Пайзер знятися у фільмі «W tajnej misji» (1946). Наступний проєкт, у якому взяла участь Ліллі, називався «Last Round» (1947), приніс їй великий успіх і визнання, а також увійшов до класики американського кіно. Здавалося, все добре, мрія тепер уже Палмер збулася, проте це було не зовсім так. Рекс закрутив роман із Керол Лендіс, яка через нерозділене кохання наклала на себе руки. Ця ситуація викликала резонанс і преса почала писати негативні статті про Ліллі та її чоловіка. Щоб позбутися ганьби, пара покинула Голлівуд і поїхала в Нью-Йорк. Обидва почали виступати на Бродвеї й досягли неймовірного успіху. Незабаром Палмер запропонували роль Клеопатри в п’єсі «Цезар і Клеопатра». Вистава пройшла дуже добре, і Ліллі отримала високі оцінки від критиків і глядачів.
У 1952 році Рекс і Ліллі знялися у фільмі «The Four Poster», який став останньою спільною роботою пари. Рекс часто заводив романи на стороні, а Ліллі терпіла. У 1956 році вона подала на розлучення. У 1954 році Палмер повернулася до Німеччини. Там вона знялася у фільмах: «Феєрверк», «Анастасія» (1956), «Дівчата в уніформі» (1958) та інших.
Апогей акторської творчості Палмер та її тріумфи припали на другу половину 1950-1960-х років. У цей період вона отримала номінацію на «Золотий глобус» за роль Кетрін Ворд у комедії «Але не для мене». Щороку акторка знімалася в різних фільмах і телесеріалах разом із популярними зірками Голлівуду, паралельно виступаючи на сцені театру. Їй постійно діставалися головні ролі.
Пішла з життя Ліллі Палмер у 1986 році в Лос-Анджелесі, а була похована в Каліфорнії.