Ім’я Владислава Бенди відоме далеко за межами Польщі. Роботи цього талановитого художника та ілюстратора були визнані всім світом. Створені ним театральні маски прикрашали обкладинки книг відомих письменників, а жіночі портрети зображували у себе на сторінках великі культурні журнали. Творчість цієї великої людини вплинула на розвиток американської попкультури й незабаром стала важливою частиною театру. Про те, хто такий Владислав Бенда і яким було його мистецтво, детальніше поговоримо на poznaniski.eu.
Дитинство та юнацькі роки
Владислав Теодор Бенда з’явився на світ 15 січня 1873 року в Познані, де і пройшли його дитинство та юність. Після закінчення школи батьки наполягали на тому, щоб син пішов вчитися на інженера. Тому хлопець старанно готувався до вступу в Познанський інженерний інститут. Однак через відсутність місць юнак не зміг розпочати навчання. Очікуючи, поки з’являться місця у закладі вищої освіти, він почав відвідувати Краківську академію мистецтв. У цей період сім’я переїхала до Відня, і Бенда продовжив там навчання в Академії образотворчих мистецтв.
Всесвітня популярність
У 1899 році Гелена Моджеєвська запросила сім’ю Бенда до США. Вони переїхали й більше не поверталися до Європи. У 1903 році юний Владислав вступив на навчання до художньої школи Чейза в Нью-Йорку і став членом Ліги студентів-художників.
Першою роботою Бенди в США було проєктування декорацій і костюмів для вистави «Антоній і Клеопатра». Глядачі та критики високо оцінили не тільки акторську гру, а й одяг, створений художником-початківцем. Після цього Бенда став упізнаваним.
У 1906 році Владислав влаштувався ілюстратором у престижний американський щомісячний журнал «Scribner’s Magazine». Художній редактор видання і читачі були в захваті від робіт Бенди. З цього моменту кар’єра Владислава почала активно розвиватися і на його рахунку стали з’являтися нові художні шедеври. Незабаром він створив ілюстрації для таких популярних журналів як: «Liberty», «Vanity Fair», «Vouge». Його роботи, нанесені на обкладинки книжок, приваблювали дедалі ширшу аудиторію. Варто зазначити, що художник ілюстрував твори таких відомих письменників, як Луї Стівенсона, Артура Конана Дойла, Редьярда Кіплінга, візуалізуючи придумані ними історії у своїй унікальній манері.
Легендарні маски
Напевно, найбільшу популярність Бенді принесли створені ним маски. Уперше він презентував свою маску на карнавальному балі в 1914 році. Тоді Владислава запросили на маскарад, що проходив у Ллевеллін-Парку, що в Нью-Джерсі. Він прийшов на бал у масці демона, яку зробив із кількох шарів паперу, склеєних між собою. Зрозумівши, що виріб викликав інтерес публіки, Владислав почав створювати інші маски, якими прикрасив приміщення своєї студії. У 1918 році його кілька робіт було представлено на виставці, організованій Архітектурною лігою Нью-Йорка. У 1920 році видавець «Vanity Fair» побачив маски Бенди й вирішив влаштувати з ними фотосесію для свого журналу.
Незабаром маски Владислава Бенди прославилися в усьому світі. Їх стали використовувати для зйомок фільмів. Студія «Metro-Goldwyn-Meyer» замовила у талановитого художника маску для акторки Кетрін Гепберн.
З роками Бенда розширював межі своєї творчості. У 1920-ті роки його увагу привернув образ жінок у мистецтві. Так він і відкрив еру «дівчат Бенди», які були надзвичайної краси й дуже загадковими. Кілька його робіт з’явилися на обкладинках відомих журналів.
Творчість у Першу та Другу світові війни
На початку Першої світової війни поляки, які роз’їхалися по всьому світу, сподівалися, що відновлять свою незалежну батьківщину. Польсько-американська громада активно долучалася до діяльності в боротьбі за незалежність. Вона підтримала військові дії, організувавши різні збори. Польсько-американські активісти, до яких увійшов Бенда, проводили політичні кампанії на підтримку Польщі. Владислав Бенда малював плакати, якими закликав людей у Франції вступати до лав польської армії. Його роботи випромінювали реалізм і велику увагу до деталей. У них автор використовував патріотичну символіку. Після закінчення війни художника нагородили орденом Полонії Реституції за діяльність в Американському комітеті допомоги полякам.
Бенда продовжив займатися мистецтвом, ставши авторитетом в Америці в галузі краси та естетики. Завдяки написаним ним жіночим портретам його 2 рази обирали суддею на конкурсах «Міс Америка» і «Міс Полонія».
У 1930-1940-х роках Владислав Теодор активно займався науковою діяльністю. Він багато подорожував, читав лекції та демонстрував на практиці свої техніки виготовлення масок і розпису.
Під час Другої світової війни художник також підтримував Польщу тематичними плакатами. У своїх роботах він вдавався до релігійної символіки. В одному з плакатів на нацистському мечі, що символізував Христа, сина Божого, замість розп’ятого Ісуса він помістив жінку — Польщу. Вона символізувала страждання окупованої німцями країни.
Свою мистецьку діяльність Владислав Теодор Бенда продовжував до кінця своїх днів. 30 червня 1948 року він помер від серцевого нападу, залишивши за собою велику творчу спадщину, яка високо цінується сучасниками.