Єжи Піотрович — видатний графік, ілюстратор, який створював неперевершені роботи, відомі в усьому світі. Неординарний художник, один із найцікавіших польських живописців кінця XX століття. Усе своє життя ця людина присвятила живопису, малюнку та гравюрі. Виняткові технічні навички дозволили йому досягти майстерності в цих галузях і використовувати віртуозні рішення, пише poznaniski.eu.
Особливості творчості
З’явився на світ Єжи в 1943 році в селі Пшедсвіт. Усе дитинство і юність він провів у Єлені-Гурі. З ранніх років хлопчик проявляв любов до малювання. Після закінчення школи вступив на навчання до Познанської державної вищої школи образотворчих мистецтв на факультет живопису. У 1972 році отримав диплом з відзнакою в графічній майстерні Тадеуша Яцковського.
На початку 1980-х років Єжи заявив про себе у Познані й почав створювати чудові картини, в яких випадкові потоки густої фарби, що капає, виступали як додатковий засіб вираження його бачення світу. Стиль Піотровича характеризувався спонтанністю, розмаїттям кольорів і світлових відблисків. Велику роль у формуванні цієї поетики відіграло захоплення Єжи роботами Веласкеса, Гої, Рембрандта та інших живописців.
У своїй художній діяльності Піотрович від самого початку надихався роботами Яна Спихальського. Закоханий у твори цього художника Єжи у своїх ранніх картинах поетично, несподівано і дещо в дусі сюрреалізму, ідеально пов’язував різні предмети один з одним. Іноді в його роботах на перший план виходила необхідність підкреслити композиції.
За своєю натурою Піотрович був дуже складною людиною, суворою не тільки до інших, а й до себе. Через це у нього практично не було друзів. З 1976 року і до самої смерті він жив у студії на 16-му поверсі багатоквартирного будинку на П’ястовському житловому масиві в Познані, у скромних умовах. Він обожнював подорожувати, розглядати пейзажі, архітектуру, картини в музейних колекціях. У вільний від роботи час Єжи любив прогулюватися площею Старий Ринок, вів активне світське життя, ходив до Театру Восьмого дня, відвідував Національний музей. Також його часто запрошували у свої студії великі майстри. Спонтанність, своєрідна «дикість» мальовничого жесту, буяння фарб і світлових відблисків стали характерною рисою його мистецтва. Іноді, щоб повернутися до навколишньої дійсності, він ставив натюрморт. Предметами були білий фарфор, розкиданий по студії, щойно куплена риба або овочі. Він також створив безліч робіт на папері — гуаші, акварелі, малюнки. Усі, хто бачив твори цього художника, захоплювалися ними, адже кожна картина була шедевром, у якому ховався глибокий сенс і бачення світу майстра.
Пам’ять про художника
30 жовтня 1999 року Єжи Піотрович раптово помер від серцевої недостатності, за кілька днів до відкриття великої монографічної виставки, присвяченої йому, в галереї «Арсенал» у Познані. Після смерті художника у 2002 році в Познані заснували Товариство імені Єжи Піотровича, щоб зберегти пам’ять про його творчість. Піотрович не залишив заповіту. Завдяки зусиллям TJP у 2003 році сім’я художника передала його велику спадщину (кілька сотень картин і тисячі малюнків, гравюр) товариству, а воно віддало їх на зберігання до Національного музею Познані. Дуже часто музей організовує в Познані виставки.
У лютому 2017 року в межах спільного виставкового проєкту в Познані відкрилася велика презентація робіт Єжи Піотровича. На кількох виставках — у Національному музеї, галереї «Arsenal City», «Ego», «Garbary 48». Завдяки подібним заходам творчість художника цінується сучасниками.