Професія юриста вважалася престижною і потрібною ще з давніх-давен, не кажучи вже про наші дні. У світі без кваліфікованої допомоги юриста, людина неспроможна ступити й кроку. У роботі, навчанні, бізнесі та підприємництві, спілкуванні чи переговорах, розв’язанні важливих проблем із документацією – скрізь потрібна юридична допомога, адже люди не хочуть бути ошуканими чи не проінформованими у важливих питаннях.
У Польщі професія юриста також популярна та актуальна, як і в багатьох інших країнах. У багатьох містах, особливо, Познані, існують навчальні заклади, де навчають майбутніх юристів, адвокатів, прокурорів, суддів тощо, пише poznaniski.eu.
Деякі познанські юристи були не просто добрими фахівцями, а справжніми професіоналами своєї справи. Вони увійшли до Історії Познані за великі досягнення, майстерність та успіх у цій справі. Про них і йтиметься.
На рубежі ХІХ-XX століть
Спеціальність юриста вважається одним із найдавніших напрямків. Якщо говорити про професію юриста, як про тлумачення та розробника права, то вона вперше з’явилася ще в стародавньому Римі та Греції. Саме тоді почали вивчати право та юридичні консультації.
У Польщі, в тому числі й Великопольському воєводстві, цей напрямок став популяризуватися дещо пізніше, приблизно тоді, коли й у всій Європі, тобто ближче до ХVII століття.
Однак саме у XIX столітті поляки підійшли до справи з більш обізнаним підходом. На рубежі 19-20 століть найкращим юристом Познані вважався Людвік Захаріас Цихович (1857-1940). Він був одним із найкращих юристів та нотаріусів у Познані. Він працював у окружному суді Познані з 1886 року, а трохи згодом – нотаріусом в Апеляційному суді. Він мав досить значний багаж знань для того, щоб стати членом правління Колегії адвокатів у Познані. 1918 року, коли створювалася польська судова система, нотаріальна контора та адвокатура в Познані, все базувалося на знаннях та рекомендаціях Людвіка. Також він займався перекладами німецьких законів та постанов. 1926 року він пішов у відставку через проблеми зі здоров’ям. Проте до нього звернулися познанські юристи по допомогу у судовій справі, і він погодився. Справа стосувалася судового процесу проти прусського казначейства за анулювання передачі права власності на фонд прусських князів. У результаті завдяки Циховичу, справу виграли та Познань зберегла пристойну суму у міській скарбниці.
ХХ століття
У ХХ столітті юридичний напрямок почали вивчати у навчальних закладах, а викладачами ставали найкращі польські юристи та адвокати. Кількість кваліфікованих фахівців та професорів у юриспруденції помітно збільшилась у цьому столітті.
Абдон Клодзінський (1881-1937) був не лише юристом та істориком польського права, а й професором юридичного факультету в Познанському та Ягеллонському університетах. Він народився у досить забезпеченій сім’ї, його дядько (Ян Клодзінський) написав “Юридичну енциклопедію”. Абдона відправили вчитися до престижної школи Святої Анни у місті Краків. Після закінчення школи Клодзінський вступив на юридичний факультет Ягеллонського університету. Паралельно він вивчав історію та філософію. Після навчання чоловік влаштувався лектором Познанського університету та водночас професором Ягеллонського університету – звісно на юридичні факультети. У 1936 році він став деканом, продовжуючи вести різні заняття, включаючи наукові та дидактичні. Крім цього, за все своє життя він написав безліч статей, наукових праць, дисертацій, монографій та проводив наукові дослідження в галузі історії.
Богдан Васютинський (1882-1940) вивчав адміністративне право та викладав його у Познанському, а потім і у Варшавському університетах (де став деканом).
Також він був членом Національної ліги, редактором та видавцем (“Przegląd Narodowy”, “Dziennik Polski”). У міжвоєнний період його призначили професором права в університетах Познані та Варшави.
Кирило Ратайський (1875-1942) був не лише мером, президентом, активним діячем Познані, а й адвокатом, юристом, засновником університету в Познані. Хоч він народився у звичайній селянській сім’ї, це не завадило йому вивчати юридичну справу та займатися юридичною практикою в Німеччині (Берліні) та Польщі (Познані).
Вітольд Прадзінський (1882-1952) був найкращим нотаріусом у Познані у другій половині ХХ століття. Крім цього, він викладав у Познанському університеті та входив до складу Познанської прокуратури. Вітольд часто брав участь у важливих переговорах між поляками та німцями на правах нотаріуса, під час яких укладалися вигідні для Польщі угоди. Після 1933 року Прадзінський став віцепрезидентом, а потім президентом Нотаріальної палати у місті Познань.